Англійська мова. Теорія і практика. Узгодження часів

О книге

Автор книги - . Произведение относится к жанру современная проза. Оно опубликовано в 2022 году. Книге не присвоен международный стандартный книжный номер.

Аннотация

Узгодження часів – Sequence of Tenses – це шістнадцятий навчальний посібник з серії Англійська мова. Теорія і практика.Освоївши теоретичний матеріал, представлений в цій серії і виконавши більше 600 вправ для самоконтролю, Ваш словниковий запас складатиметься з більше, ніж 6 000 англійських слів і виразів, що дозволить Вам успішно скласти такі міжнародні іспити по англійській мові, як TOEFL(Test of English as a Foreign Language), IELTS(International English Language Testing System) і інші.

Читать онлайн Ричард Грант - Англійська мова. Теорія і практика. Узгодження часів


Узгодження часів в англійській мові – це правила, яким підпорядковується підрядне речення.

Залежно від того, який час стоїть в головній частині речення, в додатковій частині буде змінюватися тимчасова форма дієслова.

Існують дві основні групи узгодження часів:

Перша група

– У головній частині дієслово в сьогоденні або майбутньому часі.

Коли в головній частині присудок є дієсловом в сьогоденні або майбутньому часі, найчастіше, в Present Simple або Future Simple, тоді в підрядному реченні буде використано будь-який час, який підходить за змістом.

– У головній частині присудок є дієсловом в теперішньому часі.

I know that you are right. – Я знаю, ви правi. – (У головній частині речення стоїть дієслово в теперішньому часі – know. У підрядному реченні стоїть дієслово в теперішньому часі – are.)

I know that you will be right. – Я знаю, ви будете праві. – (У головній частині речення стоїть дієслово в теперішньому часі – know. У підрядному реченні стоїть дієслово в майбутньому часі – will be.)

I know that you were right. – Я знаю, ви були праві. – (У головній частині речення стоїть дієслово в теперішньому часі – know. У підрядному реченні стоїть дієслово в минулому часі – were.)

– У головній частині присудок є дієсловом в майбутньому часі.

She will hope that I am fine. – Вона буде сподіватися, що я в порядку. – (У головній частині речення стоїть дієслово в майбутньому часі – will hope. У підрядному реченні стоїть дієслово в теперішньому часі – am.)

She will hope that I was fine. – Вона буде сподіватися, що я був в порядку. – (У головній частині речення стоїть дієслово в майбутньому часі – will hope. У підрядному реченні стоїть дієслово в минулому часі – was.)

She will hope that I will be fine. – Вона буде сподіватися, що я буду в порядку. – (У головній частині речення стоїть дієслово в майбутньому часі – will hope. У підрядному реченні стоїть дієслово в майбутньому часі – will be.)

Друга група

– У головній частині дієслово в минулому часі.

Коли в головній частині присудок є дієсловом в минулому часі (як правило, Past Simple), то в підрядному реченні НЕ може використовуватися теперішнiй або майбутнiй час, а використовується одна з форм минулого часу або форма Future in the Past (майбутнє в минулому).

Дія в підрядному реченні може відбуватися:


Рекомендации для вас