пролога не буде
Читайте так як вам хочеться а хочете не читайте
Книга присвячена моїм нащадкам та рідним
Тут чистий смак
І відчувається опісля
Коли без домішок твоя
Й коли між нами відстань
Тремтить у холоді душа
Та коли поруч ти
У спокої цвітуть серця
І тишу ділять біоритми
робіть помилки та зажди закохуйтесь віддано але з холодним розумом аби балансувати з гарячим серцем
Незмінно
Ми не можемо змінити хід подій лише вибрати шлях. Життя дивовижне. Усе починається з посмішки та будь-який досвід важливий. Часом потрібно лише
Вірити
І не ображатись на ситуації які трапляються. Примати все з вдячністю і віддавати безкорисно. Багато
Посміхатись
В людях безмежно багато талантів та особливостей. Варто їх прийняти і ніколи не осуджувати. Можна вічність дивитись на вогонь та воду а можна просто
Кохати
Без упереджень без докорів. Пірнати на дно в очікуванні прекрасного де корали розкидані наче зефір де обіймає легкість води та підморгує риба з свого дому. І прекрасне уже в тобі в твоєму розумі пам’яті серці
Прекрасне – це ти!
Всі наші мрії тут. Всі наші цілі поруч. Все що нам заважає розум який воює з серцем а все що допоможе це гармонія між нами.
Я – протиріччя
(Самі переконаєтесь прочитавши збірку)
• Просто іноді потрібні лише твої поцілунки
Твої до непритомності важливі обійми
Іноді варто лише торкатись один одного
І нічого не говорити
Слова не завжди мають силу
І дії не завжди призводять до правильних рішень
Я не намагаюсь розповісти як жити
Та іноді від халатності хочеться зірватись криками
• В мене для тебе лише шматок віри
Наразі відверто зламана шкіра
В серце постійно заходять вампіри
Весна була надто зухвала / не вірна
Деякі душі шукають ще досі домівки
А в мене для тебе лише шматок віри
Відьми на крильцях будинків п’ють молоко
І дивляться сміючись порно фільми
А в мене для тебе лише шматок віри
• На цьому розмова завершиться
Ми розставили крапки
Обіцяємо більше ніколи не виїдати серце і мізки
Не шукати приводу для зустрічі
Та не ревнувати
Згадувати лише хороші моменти
І продовжувати закохуватись не в його очі
Не в її посмішку
Та якщо раптом зустрінемось вип’ємо кави
Прогуляємось парком
Та обов’язково поцікавимось як наші рідні
Розкажемо як проходить будні
Чи загоїлися старі рани
Ми обіцяємо розлучитись та інколи випадково бачитись
Ніколи не цілуватись
