Без сахара. Стишата

© Илана Геннадиевна Олейник, 2018

ISBN 978-5-4490-2259-2

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Душа погибла,

Любовь отцвела

И яблоком сгнила

На ветке.

Я всю себя

До тла сожгла,

Но сердце

Еще чуть-чуть в клетке.

Тебя не зову

И тобой не живу,

Прошло

Эту боль я забыла

Ушло на яву

И уже

На яву

Не помню

Как всё это было….

************

Всё зае*ало

Или за**бло

Пошли все

На х…й,

Кто да не сомной,

Устало сердце

Больно разбивать,

В любви ты клялся,

А теперь чужой.

Как зае*али

лживые друзья,

Игра в любовь

И ваша сука страсть,

Хотелось верить, верить!!!

Но нельзя

И боль з душою

Намертво срослась.

Прости меня

Моя родная мать,

Не так живу

И всё как-то нето,

Устала ядом сердце раздирать,

Я вроде что-то,

А ведь я некто.

И если мам

Уйду я навсегда,

Ты с грустью

Обомне не вспоминай

Простите все

За это и за то,

Простите все

И мамочка прощай…

*******

Сонне місто ще тихо дрімало,

Десь кричав

Вдалині щось трамвай,

А я знову тебе покохала,

Самий рідний

Дніпровський мій край.

Я тебе вже давно не бачила,

Але світло Ти в серці моїм,

Тебе доля мені призначила,

Щоб родилася в краї

Я цiм.

Ну привіт!

Моє місто та річенька!

Мій

Могутнiй та сивий Дніпро!

Що мені Закарпатська Смеріченька?

Здравствуй степ!

Привіт рідне село!

Тут лиш серце

Від туги звільняється,

А своба дай

Душу п'янить,

Тільки тут лиш вона розправляється,

Разом з вітром у небі летить…

*******

Шумлять тихо верболози,

Коло нашого ставка,

Соловейко свої сльози,

День і ніч там пролива,

Все спiвае

Милу пісню,

Про Вкраїноньку мою,

Все співає і співає…

А я слухати люблю.

Тай дивитися на небо,

Впасти в густую траву,

I сказати небy,

Небо як я землю цю люблю!

Соловейка що співає,

I зозулю кує

I Вербички

Й Водограï,

Бо це рiдне

Це своє!

I не треба мені

Раю у чужім якiмсь краю,

Краще Матінки

Немає бо я так її люблю!!!

*******

Гори гори моя любовь

Гори прошу я не сгорай,

Хочу увидеть его вновь,

Ты силу дай

Ты смелость дай.

Я ведь теряла

В жизни всех,

И опускалася

На одно,

А я хочу всё в небо

Вверх!

Любви красивой

Как в кино.

О сколько было

Серых дней,

О сколько?!

И не сосчитать,

Хочу желанной

Быть твоей,

Хочу люблю

Тебе шептать.

Не знаю что будет

Потом.

Ведь чувствами

Нельзя играть,

Прошу

Воспламенись огнем,

Моя любовь

Моя печаль

******»

Жизнь игра

А люди в ней актеры