Таємна водичка. Дитяча казка

О книге

Авторы книги - . Произведение относится к жанру книги для детей. Год его публикации неизвестен. Международный стандартный книжный номер: 9785448302954.

Аннотация

– Гарантую, подарунок тобі сподобається, – сказала мама. У руках тато тримав невеличку старанно відполіровану залізну коробочку з гарними візерунками. – Скринька зі скарбами? – розсміявся Віталік, підбіг до нього і заглянув усередину. Побачив три колбочки у формі конусів: зелену, синю і білу. Вони були міцно закриті пробками. – Там водичка, але особлива, – сказав тато. – І що в ній такого особливого? – поцікавився син… – Візьми будь-яку іграшку, от тоді і побачиш…

Читать онлайн Володимир Безверхній, Людмила Безверхня - Таємна водичка. Дитяча казка


© Володимир Безверхній, 2016

© Людмила Безверхня, 2016


Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Розділ 1. Незвичайний подарунок

Ранкове сонечко розбризкало містом веселі промінчики. Один невгамовний опинився в дитячій кімнаті. Кого ж він побачив? У ліжечку, наче маленьке ведмежатко, спав хлопчик і усміхався. Мабуть, дивився гарний кольоровий сон. Раптом він солодко позіхнув, потер оченята і прокинувся.

– Мамо, тато! – покликав голосно.

До кімнати увійшли батьки.

– Мені таке наснилося! – хлопчик миттєво скинув ковдру і сів на ліжку. – Наче я патрулюю вулиці на справжньому джипі! Навкруги багато машин, я уважно слідкую за дорогою. Було так класно! Навіть переслідував злочинця!

Мама сіла поруч і поцілувала сина, а тато, щось ховаючи за спиною, таємниче мовив:

– Віталіку, пам’ятаєш, я обіцяв винайти для тебе дещо незвичайне?

– Нарешті я дочекався! – сплеснув у долоньки хлопчик. – Говори швидше, що це?

– Гарантую, подарунок тобі сподобається, – сказала мама.

У руках тато тримав невеличку старанно відполіровану залізну коробочку з гарними візерунками.

– Скринька зі скарбами? – розсміявся Віталік, підбіг до нього і заглянув усередину. Побачив три колбочки у формі конусів: зелену, синю і білу. Вони були міцно закриті пробками.

– Там водичка, але особлива, – сказав тато.

– І що в ній такого особливого? – поцікавився син, розглядаючи незвичайний подарунок.

– Візьми будь-яку іграшку, от тоді і побачиш.

Неподалік на столику ще вчора Віталік залишив динозавриків. Вони стояли рядочком, неначе живі. Тільки були значно меншими за велетнів з минулого. Поміж них хлопчик знайшов тиранозаврика.

– Це Тира. Він оберігає і захищає інших.

Тато взяв зелену колбочку, відкрив і легенько нахилив. Кілька краплинок зблиснули і одна за одною полетіли донизу.

– Рятуйте, дощ! – несподівано скрикнув тиранозаврик. Обернувся і побачив будиночок із конструктора. Майнув усередину і за мить обережно виглянув у вікно.

– Привіт, усім! Будемо знайомитися? – сказав радісно.

– Ти бігаєш і розмовляєш! – здивовано мовив Віталік. Наблизився і нахилився, щоб краще роздивитися його.

– Так, – погодився тиранозаврик. Він залишив свою схованку і досить спритно видряпався на плече хлопчику.

– Як добре, що я можу говорити з тобою, – усміхнувся Тира і обійняв його маленькими лапками.


Рекомендации для вас